«Говинда-вираха». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. В разлуке со Шрилой Б. С. Говиндой Дев-Госвами Махараджем. Гупта Говардхан
* Русские субтитры включаются справа внизу.
* Chinese captions
Аудио с рассказом Бхакти Лалиты Диди (на английском языке)
Шримати Бхакти Лалита Деви Даси
Говинда-вираха
(Гупта Говардхан)
Глубоко в сердце я знала: будущее мое будет темным без него. Может быть, будущего после него не будет вовсе. Смогу ли я вынести такое испытание, когда он покинет этот материальный мир, — я не знала. Такой любящий, безо всяких формальностей; чувствовалось, что это близкий человек, и общение было естественным, нежным и полным любви, и очень личным. Он становился все более доступным — для сотен и тысяч человек, и не было этому конца.
У меня было какое-то предчувствие за ночь до этого: что-то случится. Все близкие были там: ачарьи собрались, никто не уходил. Пришел Авадхут Махарадж, поднял Гурудева с постели и усадил в кресло.
Я тоже пришла, села у его ног, начала их массировать. А Гурудев шутил. Он не мог дышать, не мог двигаться — но он шутил.
На следующее утро, часа в три или четыре, я услышала панику, движение. Мы прибежали на веранду, и он был, словно… Я увидела его форму — он выглядел так, словно вошел в медитацию и сам покинул этот мир. Такое было впечатление.
Переводчик: Приянана Деви Даси
Ш́рīматī Бгакті Лалітā Девī Дāсī
Ґовінда-віраха
(Ґупта Ґовардган)
В глибині серця я відчувала: моє майбутнє буде темним без нього. Може статися, що майбутнього і зовсім не буде. Чи зможу я витримати таке випробування, коли він залишить цей світ, — я не знала. Такий люблячий, без будь-яких формальностей; відчувалося, що це близька людина, і спілкування із ним було природним, сповненим ніжності та любові, і дуже особистим. Він ставав все більш доступним — для сотень і тисяч людей, і не було цьому кінця.
Ніч перед цим в мене було передчуття щодо цього: щось трапиться. Всі близькі були там: зібралися ачар’ї, ніхто не йшов. Прийшов Авадгут Махарадж, підняв Ґурудева з ліжка та посадив у крісло.
Я також прийшла, сіла біля його ніг, почала їх масажувати. А Ґурудев жартував. Він не міг дихати, не міг рухатися — але він жартував.
Наступного ранку, о третій чи четвертій годині, я почула паніку, хвилювання. Ми прибігли на веранду, і він був, неначе… Я побачила його форму — він виглядав так, неначе увійшов у медитацію і сам залишив цей світ. Було таке враження.
Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас
Наверх